У 1108 році поряд з церквою Святого Петра і Дмитрівським монастирем онук Ярослава Мудрого, князь Святополк Изяславич заклав новий кам'яний храм на честь святого Архістратига Михайла- так з'явився Михайлівський золотоверхий собор. Золотоверхим Михайлівський собор називається тому, що у той час це була єдина церква в Києві з позолоченим куполом. Як свідчать документи, в 1103 році в Київ з Константинополя були передані мощі святої великомучениці Варвари, ставши головною святинею Михайлівського собору на багато століть, проте перед знищенням Михайлівського монастиря в роки радянської влади, мощі були передані Володимирському собору, відтоді мощі Варвари покояться саме там.

Під час татаро-монгольського нашестя в 1240 році, Михайлівський собор був розграбований і частково зруйнований ордами хана Батия. Проте потім був відбудований, а територія самого монастиря була значно розширена. Широкої популярності Михайлівський Золотоверхий собор набув завдяки найкрасивіших унікальних фресок і мозаїк, які називають мерехтливими. У радянські часи в 1919 році майно Михайлівського монастыря націоналізували, а в 1935 році почалося заплановане руйнування монастиря.

Ученим, ризикуючи своєю кар'єрою і навіть життям вдалося переконати радянську владу зберегти частину фресок і фрагменти мозаїчних полотен - їх зняли перед знищенням собору. У 1937 році Михайлівський Золотоверхий собор був підірваний. В кінці 20 століття ученими, істориками, інженерами і архітекторами була проведена грандіозна і копітка робота по відновленню Золотоверхого Михайлівського собору.

Booking.com

Офіційне відкриття Михайлівського собору після його востановления пройшло 30 травня 1999 року. Сьогодні, Михайлівський собор є гордістю України і справжньою прикрасою Києва, і кожен турист, що відвідав Київ, вважає своїм обов'язковим відвідування цього святого і гпрного пам'ятника культури і духовності України