Перехрестя вулиць Університетська, Ватутіна і Бетховена. Натисніть у будь-якому місці панорами ліву кнопку миші і просувайте мишку в різні боки - панорама почне обертатися.Таким чином можна подивитися все навкруги на 360 градусів по горизонталі і 180 градусів по вертикалі. Використовуючи клавіші навігації можна наблизити або віддалити об'єкт. Для зручності перегляду панорами, рекомендуємо натиснути режим FULLSCRIN(нижня кнопка справа на панорамі).
Найвідоміша будівля, з тих, які ви бачите на сферичній панорамі- це кінотеатр "Чернівці", розташований в історичній забудові міста - до приходу радянської влади тут знаходилася хоральна синагога "Темпель", побудована у 1877 році в неомавританському стилі. Для її будови, з усіх сіл Буковини селяни приносили курячі яйця та молоко, які використовувалися для створення цементуючого розчину. В 1867 році чернівецькі євреї отримали повні громадянські права, і багато з них стали активно брати участь в політиці, соціальному і культурному житті. Так, до Першої світової війни, два мери міста і п'ять ректорів університету були євреями. У єврейському населенні Чернівців була велика частка асимільованої інтелігенції, багато представників якої були вихідцями з різних країн і отримали освіту в кращих університетах Європи. Тому серед чернівецьких євреїв в більшій мірі, ніж в інших східноєвропейських громадах, був сильний вплив Хаскали (єврейського Просвітництва) і реформістського іудаїзму. Асимільовані євреї говорили по-німецьки і вважали себе «німцями Моїсеєва віросповідання». Інша частина громади - дрібні торговці, ремісники - залишалася ортодоксальною. Головний рабин міста д-р Лазар Еліас Ігель - прихильник реформізму - прагнув до пом'якшення конфліктів, які виникали. Спочатку було вирішено проводити в міській Великій синагозі роздільні богослужіння, але це не влаштувало жодну з частин громади, тому реформісти орендували окреме приміщення на Ратхаусштрассе (тепер частина вул. Головної). Однак цього приміщення для зростаючої громади було недостатньо, і багатші реформісти вирішили побудувати власну синагогу.

У 1872 році за ініціативою філантропа Генріха Вагнера було засновано «Товариство з будівництва єврейського "Темпля" в Чернівцях» (нім. Czernowitzer Israelitische Tempelverein). До комітету увійшли відомі представники громади. Розпочався збір пожертвувань. Ділянку для будівництва "Темпля" було подаровано громаді вдовою великого промисловця М. Цукера - Амалією Цукер, ділянка знаходилася в центрі міста, далеко від старого єврейського кварталу. Проект храму громада замовила відомому польському архітектору, випускнику Віденського технічного університету, професору львівської Технічної академії Юліану Захаревич, який на той час займався проектом залізниці Львів - Чернівці. У проектуванні синагоги брали участь також чернівецькі архітектори Антон Фіала і Йоганн Грегор.

Вже 8 травня 1873 року головний рабин д-р Ігель заклав перший камінь у фундамент будівлі [1]. Але надалі будівництво затягнулося через фінансові труднощі: в проект були внесені здорожуючі його зміни (додано купол), і лише велике пожертвування від Генріха Вагнера позволило його завершити.

Храм було урочисто відкрито 4 вересня 1877 року. Відкриття "Темпля" широко висвітлювалося в пресі.

Будівля виглядала монументально. Місткість храму була 1000 осіб. Головний вхід призначався для чоловіків і вів у вестибюль. (Жінки потрапляли всередину через два окремих бокових входу.) На пам'ятній дошці у вестибюлі містився список 100 благодійників, які пожертвували кошти на будівництво. Головний зал, до якого з вестибюля вели троє дверей, був богато прикрашений, стіни світло-синього кольору та блакитний купол з золотими зірками розписували першокласні художники. На бічних стінах були кольорові вітражі. В ковчезі за червоною оксамитовою завісою із золотою вишивкою зберігалися 60 сувоїв Тори.

Розкол в громаді за час будівництва храму було подолано. У результаті компромісу між групами, літургія не була реформована повністю: існували кантор (хазан) і хор, але органу не було. Однак рабин проповідував по-німецьки, і Тора читалася особою до парафіян, а не до ковчега.

У 1880 році імператор Франц Йосиф, перебуваючи з візитом у Чернівцях, відвідав синагогу в Йом Кіппур.

У синагозі співав в юності Йозеф Шмідт (1904-1942), що згодом став відомим тенором.

У 1937 році "Темпель" піддався реставрації.

Після приєднання Північної Буковини до СРСР в 1940 році синагога була конфіскована державою і закрита. 5 липня 1941 року німецькі та румунські війська, супроводжувані айнзацгрупами 10b, зайняли місто. Синагогу підпалили, пожежа знищила внутрішнє оздоблення та облицювання купола. За кілька днів члени айнзацгрупи за допомогою румунської поліції знищили 2000 євреїв, у тому числі головного рабина д-ра Авраама Марка. З решти єврейського населення більша частина депортується в Трансністрію, де дві третини з них помре: частина виселяється в міське гетто. Наприкінці війни більшість з тих, що вижили, не повертаються в радянські Чернівці, а поселяються в Румунії і емігрують до Ізраїлю...

У 50-х роках залишки синагоги спробували підірвати. Зовнішні стіни будівлі встояли, але купол був знесений. До будівлі, заново побудованоі в уцілілих стінах, додали четвертий поверх і двосхилий дах з фронтоном, і в 1959 році в ньому було відкрито кінотеатр «Жовтень» («Октябрь»), перейменований у 1992 році в «Чернівці». Сучасна будівля мало схожа на колишню, хоч і зберегла деякі його зовнішні обриси. Навесні 2012 року у кінотеатрі "Чернівці" буде встановлено сучасне 3д обладнання та найбільший у місті Чернівці екран – 18,4 на 8,6 метрів.